9 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ?

Усі ми, з молоком матері, звикли розглядати 9 травня як день "Великої Пермоги", коли славний савєтський воїн закінчив визволення нашої Держави з під німецького окупаційного ярма і тим самим зробив всіх людей вільними, щасливими, в світлі цього поняття демократичної дійсності. Таке сприйняття тих подій вбачається в громадян України і по сьогоднішній день. Якщо запитати пересічного громадянина за що воювали радянські воїни, той відповість - "за Батьківщину" і він буде абсолютно правий, але є також інше питання, яке зажене мислячу людину в ступор: "А для кого вони воювали?" Здавалося б питання досить "тупе", але і воно має свою відповідь. Насправді, радянські воїни воювали за Батьківщину, на якій пануватиме диктатура пана Сталіна. Якщо подумати логічно, то всі фронтовики пережили коллективізацію, голод 1932-1933 років, знали, що таке влада Сталіна, але в той же час фанатично воювали за цього ката, і саме тому, їх можна назвати ворогами народу, оскільки вони свідомо наражали його на нові біди з боку керівництва "держави", після "перемоги". Голод 1946-1947 років, екологічні забруднення внаслідок необдуманної політики розбудови промисловості, рабська колгоспна праця та багато інших негативних подій і факторів стали реаліями радянського життя тих часів завдяки "героям", котрі "визволили" народ.
Безумовно, в ті часи, за відсутності бажання, важко було щось зрозуміти, але час, все таки розставив все на свої місця. Всім відомо, що за Батьківщину боролися не тільки радянські воїни, а і ОУН-УПА, що являли собою справжню силу національного опору, але і тут проявляється все скотство, не побоюся того слова, радянських воїнів - замість того, щоб віддати належне повстанцям, більшість ветеранів дискредитує їх, і суспільство їх слухає, знову ж таки, бо не має бажання думати головою.
На мою думку, радянські "воїни" заслуговували б на повагу, так як більшість з них пішла на війну по фіктивному призиву "Батьківщини", але в той же час - відсутність реального сприйняття дійсності, без "допомоги" компартії України, не дає мені змогу писати слова "воїни" і "герої" без лапок, тому що стадо баранів не можна поважати....

P.S. Написавши цю публікацію, я в жодному разі не виправдовую нацистський режим, що хотів перетворити Україну на ресурсний придаток Німеччини і єдина сторона, якій я симпатизую - ОУН-УПА, тому в схильності до німецьких оккупантів тих часів, прошу мене не обвинувачувати.

ТОЛЕРАНТНІСТЬ - НОВИЙ ЗАКОН ЖИТТЯ

Продовжуючи тему законів життя, яку я почав ще давно, а продовжую тільки зараз, я не можу не написати про нове явище нашого суспільства, яке хвилею накриє серця учнів середніх шкіл. Це явище називається толерантність. За цією хитрою назвою криється доволі цікавий, з точки зору неофашиста, факультативний шкільний курс, розроблений за сприяння Організації Об'єднаних Націй, який несе в собі досить таки "велику" мету - навчити дітей поважати емігрантів та педерастів. Спочатку, ця ідея в мене викликала сміх, але коли я побачив на відкритому перегоні між станціями метро "Чернігівська"-"Лісова" біґборд, на якому було зображено педераста а трохи нижче надпис "Толерантність - це...обговоримо?", я зрозумів, що справи значно гірші, а ніж я вважав. Виявляється, педерасти такі ж люди як і ми тільки вони кохають по іншому, адже суть кохання в тому, що це світле почуття, і не має різниці яку воно має форму, а емігранти - такі ж українці як і ми. (примітка від автора - а те, що вони українською "ні бе ні ме" і те що, майже всі "щипачі" столичної підземки - негри, то нічого)
Щодо форми проведення цього "дуже потрібного курсу", то тут є просто таки шаленне розмаїття варіантів, серед яких і безпосередня участь представників сексуальних і національних "меньшин" на уроках, але питання ось в чому: а навіщо інородців водити по школам? Вони вже тут! Особисто в моїй школі, тенденція до збільшення кількості в'єтнамських унтерменшів, років через 30 дозволитиме запрошувати українських дітей до взяття участі в уроках толерантності, щоб в'єтнамці схильно ставилися і не ображали представників українскої діаспори.
Як відомо, розумні люди вчаться на чужих помилках, але ми так не можемо...Поки в'єтнамці, як негри у Франції, не почнуть бити вітрини і палити машини, суспільство не відреагує на чинний стан речей, а поки...поки ми будемо сварити скінхедів, котрі б'ють бідних нещасних оккупантів, будемо проводити політику "інтернаціоналізму", аби унтерменші почували себе добре на теренах нашої країни, а також гладити по голівці тих, кого, наприклад, за канонами Ісламу, мали б вивести на головну площу міста і закидати каммінням. Все починається з малого, і толерантність не виключення, адже легше промити мізки людям, котрі немають власного уявлення про життя, а ніж на реальних прикладах показати всю невинність емігрантів, яка насправді залишається міфом...

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО ГОЛОВНОЇ ТЕМИ...

Рано чи пізно, перед нами постає завдання, сутність якого заключається у формуванні тих правил, згідно яких ми маємо жити, спілкуватися з іншими, планувати своє подальше життя...

Найчастіше, закони життя людей формуютсья на рівні підсвідомості, на основі стереотипів суспільства. Дійсно думати головою завжди дещо важче, ніж "проковтнути" готову думку, тому такі люди рідко можуть сформувати для себе правило, яким би вони керувалися перш за все, оскільки вони навіть й не намагаютсья цього робити, а якщо й намагаються, то сформулювати його просто ні з чого, але в той же час, є інша категорія людей, що створює "кодекс життя" свідомо, спираючись на власний досвід та знання. Назвати себе досить досвідченою та обізнаною людиною, буде меншою мірою досить "не скромно", але для себе я все ж таки визначив те правило, виходячи з якого я йду своїм життєвим шляхом. Зараз, ви маєте можливість ознайомитися з ним.

Цікаво...Чи не так? Знаю, не кожен скаже "так", оскільки більшість вирощених бабусями й дідусями хлопчиків та дівчаток щиро вірить, що фашизм - це неправильно, так як вони, погані дядьки, напали на "славний магучій савєтскій саюз" й стріляли славного савєтського воїна, який відбирав в Українців їжу в 33-му та 46-му роках. Тим хто так вважає, я "щиро" зичу всіх благ і бажаю приємного відпочинку за межами цього блогу, всі інші - можуть читати далі! Якщо мене запитають чи я нацист, то я гордовито відповім - Ні. На мій погляд, саме фашизм є природнім, оскільки в нашому світі дійсно виграє найсильніший (якщо не фізично - то розумово найсильніший), а деякі нації просто небхідно знищити (принаймні на території України), або ж депортувати за межі Країни, але в той же час, ідею захоплення однією нацією всього світу я не підтримую і саме це мене робить прибічником неофашистської ідеології, яка на відміну від неонацистської, таку глобальну ідею не підтримує...

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО БЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВІД АВТОРА

Цей блог був створений з метою висловлення суб'єктивної думки автора стосовно людського існування, а також заради отримання більшою чи меншою мірою пристойної оцінки з предмету "Основи інформатики". В даному блозі немає місця емоціям та іншим зайвим проявам діяльності центральної нервової системи, тому маю прохання до ЕМО - НЕГАЙНО ПОКИНУТИ ЦЕЙ БЛОГ, заради попередження появи нецензурної лексики з боку автора на адресу представників даної "субкультури".
Також не рекомендується відвідувати цей блог антифашистам (антинацистам) та іншим прихильникам гуманістичної течії, так як матеріали представлені у даному блозі можуть викликати різноманітні ускладнення патологій серцево-судинної та нервової систем у

вищевказаних осіб.